- гудити
- —————————————————————————————гу́дитидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
гудити
Смотреть что такое "гудити" в других словарях:
гудити — джу, диш, недок., перех. і без додатка. Виносити осуд, виражати незадоволення; ганити; прот. хвалити … Український тлумачний словник
гудити — (виновити осуд, виражати невдоволення), ганити, ганьбити, знеславлювати, критикувати, осуджувати, не похваляти … Словник синонімів української мови
осуджувати — I = осудити (виявляти неґативне, несхвальне ставлення до кого / чого н., висловлювати невдоволення), засуджувати, засудити, судити, гудити, о(б)гуджувати, о(б)гудити, ганити, плямувати, ганьбити, таврувати, шельмувати, ганьбувати, хулити; брити… … Словник синонімів української мови
гулить — гулю ласкать, льстить . Маценауэр (LF 7, 204) сравнивает с др. исл. gulli qui blanditur (см. о последнем Хольтхаузен, ZfslPh 22, 149). Сюда же, возм., также др.русск. гульнъ чудодейственный (Толст. Сборник XIII в.), которое Соболевский (РФВ 70,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ганити — ню, ниш, недок., перех. 1) Те саме, що гудити. 2) Докоряти кому небудь; лаяти, сварити … Український тлумачний словник
запащекувати — у/ю, у/єш, док., фам. Почати пащекувати, розпускати плітки, гудити кого небудь … Український тлумачний словник
обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… … Український тлумачний словник
ославлювати — юю, юєш і рідко ославля/ти, я/ю, я/єш, недок., осла/вити, влю, виш; мн. осла/влять; док., перех., рідко. 1) ким і без додатка.Поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду і т. ін.) про кого небудь; обмовляти, гудити, неславити. || Те саме, що… … Український тлумачний словник
погудити — джу, диш, док., перех., розм. 1) Гудити якийсь час. 2) Винести осуд, висловити невдоволення; прот. похвалити … Український тлумачний словник
порочити — чу, чиш, недок., перех. 1) Розпускати плітки про кого небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого , що небудь ганебними вчинками. || рідко. Бути вадою,… … Український тлумачний словник
